Коротка відповідь: при зміщенні диска з редукцією диск скронево-нижньощелепного суглоба при закритому роті зміщується вперед, а при відкриванні рота із клацанням стає на місце; відкривання рота зазвичай збережене. При зміщенні диска без редукції диск не повертається на місце, клацання найчастіше зникає, а відкривання рота обмежується. Клацання без болю в багатьох випадках може не потребувати лікування; рішення про оцінювання й обстеження ухвалюється після огляду лікаря.
Клацання, яке ви чуєте перед вухом під час відкривання рота, або вранішнє відчуття, що щелепа не відкривається повністю, часто пов’язане з положенням маленького диска в суглобі нижньої щелепи. Медична назва таких станів — зміщення диска; воно має дві основні форми: зміщення диска з редукцією і зміщення диска без редукції. Хоч назви виглядають складно, різниця між ними досить проста: чи може диск під час відкривання рота повернутися на місце? У цій статті ми розповідаємо, що таке диск суглоба нижньої щелепи, як розрізнити дві картини, які симптоми важливі та як відбувається оцінювання лікарем.
Що таке диск суглоба нижньої щелепи?
Диск суглоба нижньої щелепи — це тонка подушечка з волокнистого хряща, розташована між головкою нижньої щелепи та суглобовою ямкою черепа. Цей суглоб, який називають скронево-нижньощелепним (СНЩС, англ. TMJ), розташований безпосередньо перед вухом і працює під час усіх щоденних рухів — розмови, жування, позіхання.
Диск запобігає безпосередньому тертю двох кісткових поверхонь і допомагає рухам бути плавними. У здоровому суглобі під час відкривання рота головка щелепи зсувається вперед, і диск рухається разом із нею. Коли зв’язки, які утримують диск, та навколишні тканини послаблюються або перевантажуються, диск може зміститися зі свого нормального положення — найчастіше вперед і досередини. Цей стан називають зміщенням диска суглоба нижньої щелепи, або дислокацією диска.
Що таке зміщення диска з редукцією?
Зміщення диска з редукцією — це стан, коли диск, зміщений уперед при закритому роті, під час відкривання рота повертається на головку суглоба. Слово «редукція» тут означає повернення диска на місце.
Під час цього повернення більшість людей чує виразне клацання перед вухом або відчуває пальцем «перескок». Під час закривання рота диск знову зсувається вперед, тому при закриванні може виникати й легший другий клік — це називають взаємним клацанням. Відкривання рота зазвичай у межах норми, але під час відкривання щелепа може ненадовго зсунутися вбік, а потім повернутися до середини.
Важливий факт: у значної частини людей із клацанням у суглобі щелепи немає ні болю, ні обмеження рухів. Клацання, що не викликає болю чи втрати функції, у багатьох випадках саме по собі може не потребувати лікування; достатньо спостерігати. Щоб ухвалити таке рішення, все одно потрібен огляд лікаря. У деяких людей час від часу трапляються епізоди переривчастого заклинювання, коли диск стає на місце із запізненням і щелепа ненадовго «застрягає»; це ознака, за якою слід стежити уважніше.
Що таке зміщення диска без редукції?
Зміщення диска без редукції — це стан, коли зміщений уперед диск не повертається на місце і під час відкривання рота, створюючи перешкоду перед головкою суглоба. Оскільки диск не стає на місце, колишнє клацання найчастіше зникає, а відкривання рота обмежується.
Ця картина становить частину станів, відомих у побуті як заклинювання щелепи; у медицині його також називають «закритим замком». Людина не може відкрити рот так, як раніше, під час відкривання щелепа зміщується в бік ураженої сторони, а рухи в протилежний бік можуть ускладнитися. У гострому (щойно початому) періоді обмеження буває вираженим і дошкульним. З часом (у хронічному періоді), коли тканини пристосовуються, відкривання рота може частково збільшитися; проте цей процес не однаково відбувається в усіх.
Диск — не єдина причина заклинювання щелепи; відкривання рота можуть обмежувати й спазм м’язів, інфекція або стан після видалення зуба. Ми окремо розглянули цю тему в статті трізм і заклинювання щелепи.
Симптоми: клацання, заклинювання, біль
Найчастіші симптоми зміщення диска — клацання в суглобі щелепи, обмеження відкривання рота та біль навколо суглоба, але не в кожної людини всі ці симптоми трапляються разом. Характер симптомів підказує, який тип зміщення можливий.
- Клацання в суглобі щелепи: чіткий клік, особливо під час відкривання рота, часто пов’язують зі зміщенням диска з редукцією. Звуки тертя, що нагадують хрускіт піску, можуть вказувати на інші зміни в суглобі.
- Заклинювання: раптова неможливість повністю відкрити рот або труднощі із закриванням, коли він відкритий. Якщо в людини, яка раніше чула клацання, звук зник, а відкривання рота зменшилося, це зміна, на яку слід звернути увагу.
- Біль: може відчуватися перед вухом, у скроні або в жувальних м’язах; може посилюватися під час жування, позіхання чи вранці.
- Супутні стани: стискання або скрегіт зубами, головний біль, відчуття закладеності у вусі у деяких людей можуть супроводжувати картину.
Як ставлять діагноз?
Оцінювання зміщення диска проводять насамперед на основі детального опитування та клінічного огляду; потребу у візуалізації визначає лікар за результатами огляду. Ставити діагноз самостійно або робити висновок лише за наявністю звуку неправильно.
Під час огляду зазвичай вимірюють відкривання рота, спостерігають траєкторію щелепи під час відкривання, пальпують суглоб і жувальні м’язи, з’ясовують, у який момент виникають звуки. Також досліджують змикання зубів і сліди стирання від стискання зубів.
Метод, що може безпосередньо показати положення диска, — магнітно-резонансна томографія (МРТ). Проте МРТ потрібна не при кожному клацанні. Якщо симптоми стійкі, відкривання рота обмежене, скарги тривають попри лікування або планується складніше втручання, лікар може призначити оцінювання за допомогою МРТ. Коли потрібно дослідити кісткові структури, можуть бути обрані інші методи візуалізації. Яке саме дослідження потрібне, цілком визначає лікар після огляду.
Які існують варіанти лікування?
При зміщенні диска лікування в більшості випадків починають із консервативних і оборотних методів; складніші втручання розглядають лише тоді, коли цих методів недостатньо для полегшення. Мета — не обов’язково повернути диск на колишнє місце, а зменшити біль і зробити рухи щелепи функціональними.
- Інформування та щоденні звички: певний час вживати м’яку їжу, уникати жувальної гумки та надмірного відкривання рота, підтримувати щелепу при позіханні, помічати й залишати звичку стискати зуби вдень.
- Тепло, холод і вправи: прості вправи для щелепи, які радить лікар або фізіотерапевт, можуть допомогти розслабити м’язи й упорядкувати рухи.
- Сплінт (нічна капа): особливо коли супроводжується стисканням і скреготом зубів, індивідуально виготовлений оклюзійний сплінт може допомогти зменшити навантаження на суглоб і м’язи. Подробиці дивіться в нашій статті сплінт-терапія.
- Медикаментозне лікування: у періоди болю лікар може на короткий час порадити відповідні препарати. Вибір і тривалість прийому індивідуальні; приймати ліки самостійно не рекомендується.
- Артроцентез: особливо при зміщенні диска без редукції, якщо відкривання рота лишається обмеженим попри консервативні методи, можна розглянути цю процедуру, суть якої — промивання порожнини суглоба. Докладніше — у нашій статті артроцентез і ін’єкція в суглоб щелепи.
- Хірургія: у досить невеликої кількості пацієнтів, у відібраних випадках, коли інших методів недостатньо, її оцінює відповідний фахівець.
Загальні рамки консервативних підходів, які застосовують у нашій клініці, ви знайдете на сторінці лікування СНЩС і методи полегшення стану суглоба щелепи. Тим, хто думає про ортодонтичне лікування і має скарги на суглоб щелепи, допоможе стаття прозорі елайнери та суглоб щелепи; у таких випадках важливо оцінити суглоб до початку лікування.
У чому коротко полягає різниця між зміщенням диска з редукцією та без неї?
Основна відмінність між двома станами в тому, чи повертається диск на місце під час відкривання рота. При зміщенні диска з редукцією диск при відкриванні стає на місце; тому клацання виражене, а відкривання рота зазвичай збережене. При зміщенні диска без редукції диск на місце стати не може; клацання найчастіше зникає, проте відкривання рота обмежується, а щелепа під час відкривання зміщується в один бік. В обох випадках інтенсивність болю в різних людей може сильно відрізнятися.
Коли звертатися до лікаря?
Звернутися до стоматолога доречно, якщо звук у суглобі щелепи супроводжується болем, ви не можете відкрити рот так, як раніше, щелепа застрягає у відкритому чи закритому положенні або їсти й говорити стало важко. Клацання без болю, яке роками не змінюється, невідкладним станом не вважається; проте корисно згадати про нього лікарю на наступному огляді. У нашій поліклініці в Park Oran Ofis поруч із торговим центром Panora в районі Чанкая (Анкара) скарги на суглоб щелепи оцінюють на огляді; чи потрібні візуалізація або направлення до іншого фахівця, вам повідомляють після цього огляду.
Поширені запитання
Чи потребує лікування кожне клацання в суглобі щелепи?
Ні. Клацання, що не викликає болю чи обмеження рухів, у багатьох випадках можна лише спостерігати. Якщо разом зі звуком є біль, заклинювання або труднощі з відкриванням рота, рекомендують огляд лікаря.
Чи може зміщення диска з редукцією перейти в зміщення без редукції?
У деяких людей з часом диск може гірше повертатися на місце, і картина змінюється; але так буває не в усіх. Якщо ви помітили зміни, як-от раптове зникнення клацання та зменшення відкривання рота, доцільно звернутися до лікаря.
Чи обов’язково робити МРТ при зміщенні диска?
Не обов’язково. Оцінювання насамперед проводять клінічним оглядом. Якщо симптоми стійкі, відкривання рота обмежене або планується складніше втручання, лікар вирішує, чи потрібна МРТ.
Чи допомагає сплінт при зміщенні диска?
Особливо коли супроводжується стисканням і скреготом зубів, індивідуальний сплінт може допомогти зменшити навантаження на суглоб і м’язи. Чи підходить сплінт і як довго його носити, визначають після огляду.
Чи слід силою відкривати щелепу, якщо вона заклинила?
Спроби відкрити щелепу силою можуть ще більше подразнити тканини. При раптовому заклинюванні правильніше харчуватися м’якою їжею, дати щелепі спокій і найближчим часом звернутися до лікаря.
