Коротка відповідь: Артроцентез — це процедура під місцевою анестезією, під час якої в порожнину скронево-нижньощелепного суглоба вводять тонкі голки й промивають суглоб стерильною рідиною. Зазвичай її розглядають при болю, закритому блокуванні та обмеженому відкриванні рота, які не минають після консервативного лікування. Мета — вивести запальні речовини й полегшити рух у суглобі. Чи підходить Вам процедура, лікар визначає після детального огляду та, за потреби, візуалізації.
Уявіть, що, відкриваючи рот, Ви відчуваєте, як щелепа в якийсь момент «зачіпається», а перед вухом з'являється біль або відчуття блокування. Більшість порушень скронево-нижньощелепного суглоба полегшуються простими заходами, але в деяких випадках цих заходів недостатньо. Саме тоді одним із можливих методів може стати артроцентез, тобто промивання суглоба стерильною рідиною. Цю процедуру в побуті ще називають «ін'єкцією в щелепний суглоб», і порівняно з операцією це значно обмеженіше втручання. У цій статті ми розповідаємо, що таке артроцентез, у яких випадках його розглядають і чого можна очікувати після нього.
Що таке артроцентез?
Артроцентез — це процедура під місцевою анестезією, під час якої в порожнину скронево-нижньощелепного суглоба вводять тонкі голки й промивають суглоб стерильною рідиною. Мета — вивести накопичені в суглобі запальні речовини та побічні продукти, що посилюють біль, знизити внутрішньосуглобовий тиск і забезпечити легше ковзання суглобових поверхонь.
Скронево-нижньощелепний суглоб розташований одразу перед вухом; у ньому нижня щелепа з'єднується з черепом. Усередині суглоба між двома кістковими поверхнями є диск, який виконує роль амортизатора. Коли цей диск зміщується, суглоб запалюється або погіршується якість суглобової рідини, можуть виникати біль, звуки, обмежене відкривання рота та блокування.
Під час артроцентезу після промивання в суглоб інколи вводять речовини з «змащувальними» властивостями, наприклад гіалуронову кислоту. Тому в побуті процедуру й називають «ін'єкцією в щелепний суглоб». Яку речовину використовувати і чи потрібна вона взагалі, вирішує лікар, який виконує процедуру, з урахуванням особливостей конкретного випадку.
При яких проблемах суглоба її застосовують?
Артроцентез зазвичай розглядають при проблемах скронево-нижньощелепного суглоба, які не минають попри консервативне лікування тривалістю щонайменше кілька тижнів. Першим етапом найчастіше є нехірургічні методи; артроцентез займає місце на другому етапі, коли їх виявляється недостатньо.
Основні показання:
- Закрите блокування: якщо диск зміщений уперед і не повертається на місце, відкривання рота може бути помітно обмеженим. У такій ситуації артроцентез — один із методів, які часто обирають, щоб збільшити відкривання рота.
- Стійкий біль у суглобі: при болю суглобового походження, який не відповідає на такі методи, як шина, ліки та вправи.
- Запалення суглоба та дегенеративні зміни: для полегшення симптомів при станах, що супроводжуються зношуванням суглобових поверхонь і запаленням.
- Раптове обмеження відкривання рота: при обмеженнях, які виникли після певної події й не минають самостійно.
Не кожен біль у щелепі пов'язаний із суглобом. При болю, що походить від жувальних м'язів, при скаргах, пов'язаних зі стисканням і скреготінням зубами, або при зубному болю артроцентез може бути невідповідним варіантом. Тому перед процедурою проводять детальний огляд і за потреби призначають магнітно-резонансну томографію (МРТ) або комп'ютерну томографію суглоба.
Як виконують процедуру?
Артроцентез виконує лікар із досвідом у сфері хірургії порожнини рота та щелепно-лицевої ділянки під місцевою анестезією; найчастіше процедура триває від пів години до години. У загальних рисах вона проходить так:
- Підготовка: ділянку перед вухом очищують і розмічають. Навколо суглоба виконують місцеву анестезію.
- Введення голок: у верхню порожнину суглоба зазвичай вводять дві тонкі голки. Одна — для надходження рідини, інша — для її відтоку.
- Промивання: через порожнину суглоба пропускають стерильний фізіологічний розчин або подібний розчин. У цей час лікар може обережно рухати щелепою пацієнта, допомагаючи суглобу розкритися.
- Додаткове введення: за потреби наприкінці промивання в суглоб вводять речовину зі «змащувальною» або протизапальною дією.
- Завершення: голки виймають, місця проколів закривають. Шви зазвичай не потрібні.
Завдяки анестезії відчуття болю під час процедури значною мірою блокується; може бути відчуття тиску або розпирання. Через дію місцевої анестезії протягом кількох годин після процедури можливе тимчасове оніміння м'язів обличчя з того ж боку або легка слабкість повіки. Цей ефект минає разом із закінченням дії анестезії.
Відновлення після процедури
Після артроцентезу більшість пацієнтів можуть повернутися додому того ж дня; відновлення зазвичай помітно просувається протягом кількох днів. Легкий набряк, чутливість і відчуття розпирання в ділянці процедури в перші дні є звичайними.
На період відновлення зазвичай дають такі рекомендації:
- М'яке харчування: у перші дні обирають їжу, яку не потрібно або майже не потрібно жувати; уникають твердих, липких продуктів і великих шматків.
- Спокій для щелепи: уникають рухів, що навантажують суглоб: надмірно широкого відкривання рота, жування жуйки й тривалих розмов.
- Холод і тепло: за рекомендацією лікаря спочатку може полегшувати холодний компрес, а згодом — теплий.
- Вправи: для збереження відкривання рота виконують прості вправи для щелепи, рекомендовані лікарем або фізіотерапевтом.
- Ліки: за потреби лікар може порекомендувати знеболювальні або протизапальні препарати; їх слід приймати лише так, як призначив лікар.
У багатьох пацієнтів збільшення відкривання рота та зменшення болю помітні невдовзі після процедури. Проте реакція в кожного пацієнта різна; деяким людям може знадобитися повторна процедура або доповнення іншими методами лікування. Якщо набряк поступово наростає, з'являється підвищена температура, помітно змінюється слух або оніміння обличчя довго не минає, слід без зволікань звернутися до лікаря.
Альтернативні методи лікування
При порушеннях скронево-нижньощелепного суглоба існує багато нехірургічних методів, які можна застосовувати до артроцентезу або разом із ним, і значну частину випадків вдається контролювати саме ними. Основні з них:
- Інформування та зміна звичок: прості кроки — не жувати жуйку, не гризти нігті й ручки, помічати й позбуватися звички стискати зуби вдень — можуть помітно зменшити скарги.
- Оклюзійна шина (нічна капа): особливо якщо є стискання та скреготіння зубами, тверда капа, виготовлена індивідуально, може допомогти зменшити навантаження на суглоб і м'язи.
- Фізіотерапія та вправи: вправи для розслаблення м'язів, теплові процедури та методи фізіотерапії.
- Медикаментозне лікування: якщо лікар вважає за потрібне, — короткочасний прийом знеболювальних або міорелаксантів.
- Внутрішньом'язові процедури: при станах, пов'язаних із надмірною роботою жувальних м'язів, після оцінки лікаря можуть розглядатися різні ін'єкційні методи.
- Артроскопія та відкрита хірургія: у складних випадках, які не відповідають на інші методи, зокрема на артроцентез, можна розглядати артроскопію, під час якої суглоб оглядають за допомогою камери, або відкрите хірургічне втручання.
Зв'язок порушень прикусу зі скаргами на скронево-нижньощелепний суглоб досі залишається предметом наукової дискусії. Тому ортодонтичне лікування розглядають не як самостійне лікування проблеми суглоба, а лише як частину комплексного плану, якщо це визнано необхідним під час огляду. Відповіді на інші поширені запитання про скронево-нижньощелепний суглоб і пов'язані методи лікування Ви знайдете на нашій сторінці частих запитань.
Коли звертатися до лікаря зі скаргами на щелепний суглоб?
Якщо відкривання рота раптово обмежилося, біль у щелепі не минає кілька тижнів або Ви відчуваєте помітні труднощі під час жування й розмови, рекомендуємо пройти огляд. У нашій поліклініці, розташованій у Park Oran Ofis поблизу торговельного центру Panora в районі Çankaya, оцінюють скарги на скронево-нижньощелепний суглоб; за потреби план лікування складають спільно з фахівцями відповідних спеціальностей.
Часті запитання
Чи болісна процедура артроцентезу?
Оскільки процедуру виконують під місцевою анестезією, під час неї зазвичай відчувається не біль, а тиск або розпирання. Після закінчення дії анестезії кілька днів можуть зберігатися чутливість і легкий набряк. У більшості випадків ці скарги вдається контролювати методами, які рекомендує лікар.
Скільки разів можна робити артроцентез?
Багатьом пацієнтам може вистачити однієї процедури. У деяких випадках, коли реакція недостатня або скарги повертаються, процедуру можна повторювати з певними інтервалами. Чи потрібне повторення, вирішує лікар на основі результатів огляду.
Коли після артроцентезу можна повернутися до роботи?
Більшість людей з офісною роботою можуть повернутися до повсякденних справ через один-два дні після процедури. Якщо робота передбачає тривалі розмови, у перші дні варто бути обережними, щоб не перевантажувати щелепу. Індивідуальний термін визначає лікар, який виконував процедуру.
Чи потребує лікування лише звук у щелепному суглобі?
Клацання, яке чути лише під час відкривання рота й не супроводжується болем та обмеженням рухів, здебільшого саме по собі не потребує інвазивного лікування. Проте якщо звук поєднується з болем, блокуванням або зменшенням відкривання рота, рекомендується пройти огляд.
