Коротка відповідь: Багатьом людям із недостатнім об’ємом щелепної кістки можна встановити імплантат. Спочатку за допомогою стоматологічної томографії вимірюють висоту, ширину та щільність кістки. Якщо нестача кістки незначна, можна використати короткі або тонкі імплантати; якщо помірна — кістковий графт або, у задній ділянці верхньої щелепи, синус-ліфтинг. При дуже значній втраті кістки на верхній щелепі одним із варіантів є зигоматичні імплантати. Який метод підходить, визначають після огляду та візуалізації.
Багато людей, які через роки після втрати зуба хочуть встановити імплантат, чують на огляді фразу «у Вас недостатньо кістки». Здебільшого це не означає, що імплантація неможлива; це лише вказує, що планування буде дещо ширшим. Нестача кістки при імплантації сьогодні трапляється часто, і для таких випадків розроблено багато методів. У цій статті ми розповідаємо про причини втрати кістки, про те, як її вимірюють, і про те, які рішення можна застосувати.
Чому кістки стає недостатньо?
Найчастіше щелепної кістки стає недостатньо тому, що після втрати зуба кістка в цій ділянці не отримує стимуляції і з часом розсмоктується. Під час жування зуби передають на кістку навантаження, що підтримує її життєздатність. Після видалення зуба цей стимул зникає, і кістка, особливо в перші місяці, втрачає як ширину, так і висоту.
Інші основні причини атрофії щелепної кістки:
- Запущене захворювання ясен (пародонтит): Кістка навколо зубів починає розсмоктуватися ще тоді, коли зуби перебувають у роті.
- Тривале користування знімним протезом: Тиск протеза на кістку з роками може прискорювати її розсмоктування.
- Травматичне видалення та нещасні випадки: Складне видалення або травма обличчя можуть призвести до втрати частини кістки в ділянці.
- Інфекції та кісти: Хронічні зубні інфекції та кісти щелепи можуть утворювати порожнини в кістці.
- Розширення верхньощелепної пазухи: Після втрати задніх зубів верхньої щелепи пазуха розширюється донизу і зменшує висоту кістки, потрібну для імплантату.
Тому, якщо після видалення зуба планують імплантацію, профілактичні методи, як-от заповнення лунки кістковим графтом під час видалення, можуть полегшити подальше лікування.
Як вимірюють кістку і проводять томографію?
Достатність кістки перед імплантацією найточніше оцінюють за допомогою стоматологічної (конусно-променевої) комп’ютерної томографії. Панорамний рентгенівський знімок дає загальне уявлення, але, будучи двовимірним, не показує повністю ширину кістки та її співвідношення з близькими анатомічними структурами.
Основні параметри, які оцінюють на томограмі:
- висота і ширина кістки
- щільність кістки
- розташування дна пазухи на верхній щелепі та нижньощелепного нерва на нижній
- стан коренів сусідніх зубів
Ці дані використовують у програмах цифрового планування, щоб спланувати розмір, кут і положення імплантату. За потреби виготовляють хірургічний шаблон, завдяки якому імплантат встановлюють у заплановане положення більш контрольовано. Стоматологічна томографія — це метод візуалізації з низькою дозою опромінення, який триває недовго.
Що таке кістковий графт і як його застосовують?
Кістковий графт — це кістковий або подібний до кістки матеріал, який використовують для збільшення об’єму кістки в ділянці, де її недостатньо для імплантату. З часом графт заміщується власною кісткою організму і створює міцну основу, на якій може утримуватися імплантат.
Види графтів
- Аутогенний графт: Кістка, взята з власного організму пацієнта, найчастіше з порожнини рота.
- Алографт: Оброблена в кісткових банках кісткова тканина людського походження.
- Ксенографт: Кістковий мінерал, найчастіше бичачого походження, що пройшов спеціальну обробку.
- Синтетичний (алопластичний) графт: Подібні до кістки матеріали, виготовлені в лабораторії.
Способи застосування
При незначній і помірній втраті графт можна розмістити в одне відвідування з імплантатом і накрити захисною мембраною; цей метод називають спрямованою кістковою регенерацією. При більш вираженій втраті спершу проводять нарощування кістки, а імплантат встановлюють після дозрівання кістки, зазвичай через кілька місяців. Який шлях обрати, визначають залежно від обсягу та форми втрати.
Що таке синус-ліфтинг?
Синус-ліфтинг — це обережне піднімання оболонки, що утворює дно верхньощелепної пазухи в задній ділянці верхньої щелепи, і розміщення під нею кісткового графту для отримання висоти кістки, потрібної для імплантату. Це метод, до якого часто вдаються після втрати верхніх жувальних зубів.
- Закритий синус-ліфтинг: Якщо наявна висота кістки перевищує певне значення, дно пазухи трохи піднімають через ложе імплантату, і найчастіше імплантат встановлюють у той самий сеанс.
- Відкритий синус-ліфтинг: Якщо висота кістки дуже мала, збоку формують невелике «віконце» і через нього розміщують графт. Імплантат встановлюють залежно від кількості кістки — у той самий сеанс або після дозрівання кістки.
Процедуру виконують під місцевою анестезією. Після неї кілька днів може зберігатися легкий набряк; для загоєння важливо не сякатися і дотримуватися рекомендацій лікаря. Якщо є активна інфекція пазухи, її потрібно вилікувати до процедури.
Коли обирають короткі, тонкі та зигоматичні імплантати?
У деяких випадках, коли кістковий графт або синус-ліфтинг небажані чи не підходять, можна обрати спеціальні конструкції імплантатів, що відповідають наявній кістці.
Короткі імплантати
Якщо висота кістки обмежена, можна використати імплантати, коротші за стандартні. Є дослідження, які показують, що у відповідних випадках короткі імплантати можуть давати надійні результати без потреби в нарощуванні кістки.
Тонкі імплантати
Якщо кістка вузька або у фронтальній ділянці між сусідніми зубами мало місця, варіантом можуть бути імплантати меншого діаметра. Проте тонкі імплантати підходять не для кожної ділянки і не для будь-якого навантаження; рішення ухвалюють з урахуванням жувальних сил.
Зигоматичні імплантати
Пацієнтам із дуже значною втратою кістки на верхній щелепі можуть встановити довгі імплантати, що фіксуються у виличній кістці. Це складний хірургічний метод, який застосовують досвідчені команди щелепно-лицевих хірургів після детального планування.
Процедури, які в побуті називають «імплантацією без кістки», насправді не є імплантатами, що не потребують кістки; це саме такі варіанти планування, які по-іншому використовують наявну кістку або зменшують потребу в її нарощуванні. Кожен імплантат функціонує, фіксуючись у кістці.
Чи можна запобігти втраті кістки?
Хоча повністю зупинити втрату кістки вдається не завжди, сповільнити її здебільшого у Ваших силах. Якщо видалення зуба неминуче, а в майбутньому розглядається імплантація, заповнення лунки графтом у той самий сеанс, що й видалення (збереження лунки), може допомогти зберегти об’єм кістки. Збереженню кістки також сприяють такі заходи: не відкладати надовго імплантацію після видалення, вчасно лікувати захворювання ясен і замінювати знімні протези, що погано прилягають. Куріння негативно впливає на загоєння кістки та остеоінтеграцію імплантату, тому від нього рекомендовано відмовитися. Неконтрольований діабет також може сповільнювати загоєння, тож перед лікуванням важливо нормалізувати рівень цукру в крові.
Як визначають тривалість і вартість лікування?
У пацієнтів із нестачею кістки тривалість лікування залежно від обраного методу може становити від кількох місяців до року. На вартість впливають також потреба в додаткових процедурах, використані матеріали та кількість імплантатів. Цю інформацію повідомляють письмово після томографії та огляду. Відповіді на інші поширені запитання про імплантацію шукайте на сторінці поширених запитань.
Коли варто пройти обстеження щодо втрати кістки в Анкарі?
Якщо раніше Вам казали, що імплантація неможлива через нестачу кістки, якщо Ви давно користуєтеся знімним протезом або найближчим часом плануєте видалення зуба, обстеження за допомогою актуальної томографії допоможе з’ясувати, які варіанти Вам підходять. У нашій поліклініці в районі Oran (Çankaya), поруч із торговим центром Panora, ми досліджуємо Вашу кісткову структуру за тривимірними зображеннями і детально пояснюємо відповідний метод та етапи лікування. Для запису скористайтеся сторінкою контактів.
Поширені запитання
Чи можна встановити імплантат кожному, у кого є атрофія кістки?
Багатьом пацієнтам імплантація може бути доступна завдяки кістковому графту, синус-ліфтингу або спеціальним конструкціям імплантатів. Проте без оцінки загального стану здоров’я, ступеня втрати кістки та анатомічної будови нічого певного сказати не можна; рішення ухвалюють після томографії та огляду.
Скільки чекати імплантації після кісткового графту?
Графт можна розмістити в одне відвідування з імплантатом, а при значній втраті кістки для її дозрівання зазвичай чекають кілька місяців. Термін визначає лікар з урахуванням застосованого методу та перебігу загоєння.
Чи болісна процедура синус-ліфтингу?
Оскільки процедуру виконують під місцевою анестезією, біль під час неї не відчувається. Після неї кілька днів можуть бути легкий набряк і чутливість; їх зазвичай вдається контролювати доглядом і препаратами, які рекомендує лікар.
Чи справді існує «імплантація без кістки»?
Ні, кожен імплантат функціонує, фіксуючись у кістці. Методи, які називають «імплантацією без кістки», — це короткі, нахилені або зигоматичні імплантати, тобто підходи, що по-іншому використовують наявну кістку або зменшують потребу в її нарощуванні.
