Коротка відповідь: тривале дихання ротом у частини дітей у період росту пов'язують із вузькою верхньою щелепою, високим піднебінням, перехресним прикусом і скупченістю зубів; проте в кожної дитини воно має не однаковий вплив. Причиною найчастіше є аденоїди, алергія або закладеність носа, і це має оцінити ЛОР-лікар. Ортодонт стежить за розвитком щелепи і, за потреби, у період росту планує такі варіанти, як розширення.
Якщо Ви помітили, що Ваша дитина вночі спить із відкритим ротом, а вдень її губи здебільшого лишаються розтуленими, цілком природно цікавитися, чи це просто звичка, чи ознака, на яку слід звернути увагу. Дихання ротом — це стан, який у дітей, особливо в період росту, пов'язують із розвитком щелеп і зубів. У цій статті ми спокійно та реалістично розповідаємо, на які ознаки можна звернути увагу, які лікарі беруть участь у пошуку причини і яке місце в цьому процесі посідає ортодонтія.
Чи впливає дихання ротом на розвиток щелепи?
Тривале дихання ротом, що стало звичкою, може впливати на розвиток щелепи у деяких дітей, але не в кожної дитини призводить до однакового результату. За нормального носового дихання язик спирається на піднебіння, а губи залишаються закритими. Таке положення язика слугує природною підтримкою для розширення верхньої щелепи. Коли рот постійно відкритий, язик розташовується нижче, м'язи щік тиснуть на верхню щелепу без внутрішньої опори, і цей баланс може порушитися.
Дослідження показують, що хронічне дихання ротом може бути пов'язане з вузькою верхньою щелепою, високим піднебінням, перехресним прикусом і подовженням обличчя у вертикальному напрямку. Водночас розвиток обличчя та щелеп залежить від генетики, харчових звичок і багатьох інших чинників. Тому не можна стверджувати, що «дихання ротом неодмінно порушує розвиток щелепи»; точніше сказати, що тривале дихання ротом слід розглядати як фактор ризику.
Ознаки, на які слід звертати увагу в дітей
Найвиразніша ознака, що наводить на думку про дихання ротом у дітей, — губи постійно відкриті протягом дня та під час сну. Інші ознаки, які можуть помітити батьки:
- дитина спить із відкритим ротом, часто хропе або має неспокійний сон
- вранці — сухість у роті, тріщини на губах або неприємний запах із рота
- денна втома, неуважність чи неспокій
- постійна закладеність носа, часті повторні застуди або нежить
- жування з відкритим ротом під час їжі та задишка
- верхні передні зуби нахилені вперед або зуби розташовані у вузькій дузі
Наявність однієї чи кількох із цих ознак сама по собі не означає, що є проблема. Проте дихання ротом, яке триває кілька тижнів і особливо виразне під час сну, — достатня причина, щоб звернутися до лікаря. Замість того щоб намагатися поставити діагноз удома за цими ознаками, розумніше доручити з'ясування причини лікарю-спеціалісту.
Аденоїди, алергія та закладеність носа
Найчастіші причини дихання ротом у дітей — стани, що звужують носові ходи. До них належать збільшені аденоїди (носоглоткова мигдалина), збільшені піднебінні мигдалики, алергічний нежить, набряк внутрішніх структур носа або викривлення носової перегородки. У деяких дітей дихання ротом може зберігатися як звичка навіть після того, як початкова закладеність минула.
Вигляд, який у літературі називають «аденоїдним обличчям», — це тип обличчя, що описується в дітей із тривалим диханням ротом: розтулені губи, видовжена нижня частина обличчя, вузькі ніздрі та вузька верхня щелепа входять до ознак цієї картини. Проте це опис, а не діагноз. За будовою обличчя дитини вирішити, що в неї є аденоїди, неможливо.
Оцінка носових і носоглоткових ходів належить до компетенції ЛОР-лікаря (отоларинголога). Коли ортодонт помічає зубні та щелепні ознаки, які наводять на дихання ротом, він направляє родину на ЛОР-обстеження. Ортодонтичні втручання без усунення причини в дихальних шляхах у довгостроковій перспективі можуть не дати очікуваного результату.
Вузька верхня щелепа й перехресний прикус
Найчастіша знахідка під час ортодонтичного огляду в дітей, які дихають ротом, — вузька верхня щелепа та пов'язаний із нею перехресний прикус. Коли верхня щелепа недостатньо розширилася, верхні зуби можуть розташовуватися не ззовні від нижніх, а всередині. Це може спостерігатися з одного або з обох боків і іноді спричиняє зсув нижньої щелепи вбік під час закривання.
Вузьке піднебіння також зменшує місце, де мають розташуватися зуби. У період переходу від молочних до постійних зубів нестача місця може посилитися, і постійні зуби можуть прорізатися скупченими. Нахил верхніх передніх зубів уперед ускладнює змикання губ і підтримує це порочне коло.
У дітей у період росту зона росту по серединній лінії верхньої щелепи ще не закрита, тому лікування розширенням, проведене в цей період, зазвичай дає кращий відгук. Як проводять таке лікування, ми докладно розповіли на нашій сторінці лікування розширенням щелепи.
З якими лікарями проводять спільну оцінку?
Оцінка дитини, яка дихає ротом, зазвичай потребує співпраці кількох лікарів. Кожна спеціальність розглядає свою частину картини:
- Педіатр: проводить першу оцінку загального стану здоров'я, росту та частих повторних інфекцій.
- ЛОР-лікар: обстежує ніс, аденоїди та мигдалики, з'ясовує причину обструкції дихальних шляхів і, за потреби, планує лікування.
- Алерголог: якщо передбачають алергічний нежить, проводить відповідні тести й нагляд.
- Ортодонт: оцінює розвиток щелеп, ширину піднебіння, прикус і розташування зубів.
У такій співпраці важлива послідовність. У більшості випадків спершу оцінюють прохідність дихальних шляхів, а потім розглядають ортодонтичну потребу. Коли наша клініка бачить ознаки, що наводять на дихання ротом, вона направляє родину на ЛОР-обстеження; призначення ліків чи лікування належить до компетенції відповідного фахівця.
Які є ортодонтичні варіанти?
Ортодонтичні варіанти визначають залежно від віку дитини, етапу розвитку щелеп і результатів огляду. Загалом можуть постати такі підходи:
- Спостереження на ранньому етапі: якщо вираженої проблеми немає, за розвитком дитини стежать через певні проміжки часу.
- Розширення верхньої щелепи: при вузькому піднебінні та перехресному прикусі в період росту можна застосовувати апарати для розширення.
- Функціональні апарати: у деяких випадках можна віддати перевагу апаратам, що допомагають скеровувати положення щелеп одна відносно одної.
- Навчання звичкам: після відновлення прохідності дихальних шляхів можна провести настанови щодо змикання губ і правильного положення язика; за потреби працюють разом з відповідними терапевтами.
Мета такого лікування — використати потенціал росту в правильному напрямку. Щоб дізнатися більше про те, коли раннє втручання потрібне, а коли можна зачекати, прочитайте нашу сторінку раннє ортодонтичне лікування. У відповідних випадках для дітей молодшого віку серед варіантів, які можна розглянути, є і Invisalign First; придатність визначають під час огляду.
Слід бути обережними і з вправами та техніками позиціонування язика, які часто трапляються в інтернеті. Їхній вплив на будову щелеп обмежений, і вони не усувають обструкції дихальних шляхів. Цю тему ми окремо розглянули в статті що таке мьюїнг і чи змінюється лінія щелепи.
Дитяча ортодонтія в Анкарі
Турецька ортодонтична асоціація й Американська асоціація ортодонтів рекомендують проводити перший ортодонтичний огляд дітей приблизно у віці 7 років; цей вік підходить для раннього виявлення проблем у розвитку щелеп. Обґрунтування ми виклали в статті перший ортодонтичний огляд дітей. Якщо Ви помітили, що Ваша дитина спить із відкритим ротом або що її зуби розташовані у вузькій дузі, в нашій клініці в Орані в Чанкая ми можемо оцінити розвиток щелеп і зубів та, за потреби, обговорити план спостереження, який вестиметься разом із ЛОР-лікарем.
Поширені запитання
Моя дитина спить із відкритим ротом; чи означає це обов'язково, що в неї аденоїди?
Ні. Сон із відкритим ротом може бути зумовлений не лише аденоїдами, а й іншими причинами, як-от алергія, закладеність носа, збільшені мигдалики або звичка. Щоб визначити причину, потрібна оцінка ЛОР-лікаря.
Чи минає звуження щелепи через дихання ротом саме по собі?
Після відновлення прохідності дихальних шляхів у деяких дітей розвиток може відбуватися більш збалансовано, але вже сформований перехресний прикус або виражене звуження піднебіння зазвичай самі не минають. Ортодонтичне спостереження допомагає визначити, чи потрібне втручання і коли саме.
До кого йти спершу — до ортодонта чи до ЛОР-лікаря?
Якщо є виражена закладеність носа, хропіння або неспокійний сон, пріоритетом у більшості випадків є оцінка ЛОР-лікаря. Якщо Ви помітили проблему із зубами чи прикусом, можна також провести ортодонтичний огляд; ці дві оцінки доповнюють одна одну.
У якому віці починають ортодонтичне лікування в дітей, які дихають ротом?
Перший ортодонтичний огляд зазвичай рекомендують приблизно у віці 7 років. Чи потрібне лікування і коли його починати, лікар визначає залежно від розвитку щелеп дитини та результатів огляду.
