Коротка відповідь: Амальгамова пломба — це пломбувальний матеріал сірого кольору, приблизно наполовину з ртуті. Її рекомендують замінювати, якщо під нею є карієс, пломба зламалася, порушено її край або є алергія; видалення неушкоджених пломб лише через те, що вони містять ртуть, здебільшого не вважається необхідним. Видалення проводять із такими запобіжними заходами, як коффердам, потужна аспірація, рясне водяне охолодження та видалення частинами. Натомість здебільшого ставлять композитну пломбу або вкладку (інлей/онлей).
Багато людей, у яких у роті є сіро-срібні пломби, поставлені багато років тому, цікавляться, чи шкідливі вони і чи потрібно їх замінювати. Рішення щодо видалення амальгамової пломби може схилятися до різних крайнощів — від непотрібного видалення здорової й цілої пломби до нехтування пломбою, яка справді має проблеми. У цій статті ми зважено і з урахуванням актуальних даних розповідаємо, що таке амальгамова пломба, у яких випадках рекомендують її заміну, як безпечно проводять видалення і які матеріали можна використати натомість.
Що таке амальгамова пломба?
Амальгамова пломба — це пломбувальний матеріал не кольору зуба, сіро-срібного вигляду, який готують, змішуючи рідку ртуть із порошковим сплавом таких металів, як срібло, олово та мідь. За масою вона приблизно наполовину складається з ртуті. Після змішування вона швидко твердне і утворює структуру, стійку до жувального навантаження.
Завдяки міцності та простоті застосування амальгама протягом багатьох років була одним із найпоширеніших пломбувальних матеріалів, особливо для бічних зубів. Проте нині її використання помітно скоротилося через розвиток матеріалів кольору зуба, зростання естетичних очікувань і вплив ртуті на довкілля. У межах міжнародної Мінаматської конвенції багато країн ухвалили рішення поступово скорочувати використання амальгами; Європейський Союз з 2025 року, за обмеженими винятками, заборонив застосування амальгами в стоматологічному лікуванні.
Із затверділої амальгами в ротовій порожнині може виділятися дуже мала кількість парів ртуті; ця кількість може дещо зростати під час жування, стискання зубів або вживання дуже гарячих напоїв. Органи охорони здоров'я зазначають, що немає достатніх доказів того, що наявні неушкоджені амальгамові пломби становлять ризик для здоров'я населення загалом. Водночас для деяких груп ризику під час встановлення нових пломб рекомендують обирати альтернативні матеріали.
Коли слід замінювати амальгамову пломбу?
Амальгамову пломбу слід замінити, якщо під нею або на її краю утворився новий карієс, якщо пломба чи зуб мають перелом або тріщину, якщо порушено краї пломби або якщо в людини є задокументована алергія на амальгаму. Видаляти цілу пломбу з добрим крайовим приляганням, яка не викликає скарг, лише через вміст ртуті здебільшого не рекомендують.
Основні ситуації, що можуть вимагати заміни:
- Вторинний карієс: бактерії, що проникають через краї пломби, спричиняють новий карієс під нею.
- Перелом або тріщина: тріщина в самій амальгамі або в стінках зуба навколо пломби; великі амальгамові пломби з часом можуть створювати умови для перелому зуба.
- Порушення краю: порушення прилягання між пломбою і зубом, утворення сходинки або застрягання їжі.
- Алергія або реакція тканин: хоч і рідко, у деяких людей на слизовій щоки чи язика в місці контакту з пломбою можуть з'являтися білуваті ураження, які називають ліхеноїдними.
- Естетичні міркування: людина може захотіти замінити темні пломби в помітних ділянках на матеріал кольору зуба. У такому разі лікар докладно пояснює переваги та недоліки процедури, зокрема втрату здорових тканин зуба.
Вагітність і період грудного вигодовування — час, коли видалення може тимчасово збільшити вплив парів ртуті. Тому, якщо немає нагальної потреби, у ці періоди видалення амальгами зазвичай відкладають.
Як виконують протокол безпечного видалення амальгами?
Безпечне видалення амальгами проводять із низкою запобіжних заходів, що зводять до мінімуму вдихання або ковтання парів ртуті та частинок, які можуть вивільнитися під час процедури, пацієнтом і лікарем, а також їхнє поширення в приміщенні. Ці заходи важливі, оскільки нагрівання амальгами під час розрізання бором збільшує виділення парів.
- Використання коффердаму (rubber dam): зуб, який лікують, ізолюють від решти ротової порожнини тонкою гумовою завісою. Так запобігають ковтанню частинок амальгами та їхньому контакту з тканинами рота.
- Потужна аспірація: безпосередньо біля зуба використовують високопотужний відсмоктувач, який видаляє пари та частинки в місці їхнього утворення.
- Рясне водяне охолодження: під час розрізання використовують багато води, що зменшує нагрівання амальгами та утворення парів.
- Видалення частинами: пломбу не перетворюють повністю на порошок, а розділяють на кілька частин і видаляють блоками. Цей метод зменшує і утворення парів, і тривалість процедури.
- Захисне спорядження: для пацієнта, лікаря та асистента використовують захист очей і відповідні маски; обличчя і тіло пацієнта захищають покриттям.
- Вентиляція приміщення: бажано, щоб кабінет добре провітрювався, а за потреби використовувалися системи фільтрації повітря.
- Поводження з відходами: видалені частинки амальгами та відходи збирають за допомогою спеціальних сепараторів і контейнерів відповідно до нормативних вимог, щоб вони не потрапили в довкілля.
Якщо потрібно замінити кілька пломб, процедури зазвичай не втискають в один візит, а планово розподіляють на кілька прийомів. Це рішення ухвалюють з огляду на кількість і розмір пломб та стан зубів.
Яку пломбу ставлять замість амальгами?
Залежно від розміру порожнини, що утворилася після видалення амальгами, і тканин зуба, що залишилися, можна використовувати композитну пломбу, склоіономер, керамічні або композитні вкладки (інлей/онлей), а при більших втратах — коронку.
- Композитна пломба: матеріал кольору зуба на основі смоли, який приклеюють до зуба. Це найчастіший вибір для порожнин малого та середнього розміру; порівняно з амальгамою він дає змогу видаляти менше здорових тканин зуба.
- Склоіономер: матеріал, здатний виділяти фтор. Його можна використовувати в ділянках з малим жувальним навантаженням, у порожнинах на рівні ясен або як тимчасове рішення.
- Інлей та онлей: при втратах після видалення великих амальгамових пломб, що охоплюють і горбики зуба, до зуба приклеюють керамічні або композитні частини, виготовлені в лабораторії чи за допомогою цифрової системи. Вони можуть краще підтримувати стінки зуба, що залишилися.
- Коронка: коли втрачено більшу частину зуба або тріщини глибокі, зуб можна захистити, повністю покривши його коронкою.
Якщо під час видалення виявиться, що карієс під пломбою глибокий або близький до нерва зуба, перед пломбуванням можуть нанести захисну підкладку, а зрідка може знадобитися лікування кореневих каналів. Переваги та недоліки варіантів докладно обговорюють під час огляду.
Які поширені запитання про амальгамові пломби?
Найпоширеніші запитання про амальгамові пломби стосуються їхньої безпечності для здоров'я і того, чи потрібно видаляти всі пломби одночасно. Короткі відповіді можна підсумувати так:
Чи шкідлива амальгамова пломба?
Достатніх наукових доказів того, що неушкоджені амальгамові пломби спричиняють проблеми зі здоров'ям у населення загалом, немає. Водночас для таких груп, як вагітні, жінки, що годують грудьми, маленькі діти, люди з порушеною функцією нирок і люди з алергією на ртуть, під час встановлення нових пломб обирають альтернативні матеріали.
Чи слід мені видалити всі амальгамові пломби?
Видаляти всі цілі пломби, що не створюють проблем, здебільшого не рекомендують. Адже кожне видалення призводить до втрати частини здорових тканин зуба, а під час процедури вплив ртуті може тимчасово зрости. Рішення слід ухвалювати, оцінюючи кожну пломбу окремо.
Чи відчувається щось після видалення?
Після встановлення нової пломби протягом кількох днів може бути чутливість до холодного та гарячого. Чутливість зазвичай минає сама; якщо вона триває довго або з'являється біль під час накушування, слід повідомити лікаря. Інші відповіді про пломби та лікування Ви знайдете на нашій сторінці поширені запитання.
Коли варто пройти оцінку амальгамових пломб?
Якщо Ви помітили потемніння навколо старої пломби, чутливість під час жування, перелом пломби або сходинку, яку відчуваєте язиком, доцільно записатися на контрольний огляд, щоб оцінити стан пломби. У нашій поліклініці в районі Oran, Çankaya, пломби оглядають по одній за допомогою клінічного огляду та рентгенівського знімка; ми заздалегідь докладно пояснюємо, чи потрібна заміна, який матеріал підійде, якщо так, і яких запобіжних заходів буде вжито під час видалення.
Поширені запитання
Скільки років служить амальгамова пломба?
Амальгамові пломби — міцні матеріали, і часто вони можуть залишатися в роті багато років. Термін служби пломби залежить від її розміру, зуба, у якому вона стоїть, жувального навантаження та гігієни ротової порожнини. Регулярні огляди дають змогу рано помітити порушення країв.
Чи можна видаляти амальгамову пломбу під час вагітності?
Оскільки видалення може тимчасово збільшити вплив парів ртуті, за відсутності невідкладної ситуації видалення амальгами під час вагітності та грудного вигодовування зазвичай відкладають. Якщо є стан, що потребує лікування, як-от біль або інфекція, лікар визначає відповідний підхід.
Чи міцна композитна пломба, яку ставлять замість амальгами?
Сучасні композитні матеріали розроблені так, щоб витримувати жувальне навантаження і на бічних зубах. У дуже великих порожнинах такі варіанти, як інлей, онлей або коронка, можуть краще захистити зуб. Відповідний вибір роблять з огляду на розмір порожнини.
Чи можна проковтнути ртуть під час видалення амальгами?
Такі заходи, як коффердам, потужна аспірація та рясне водяне охолодження, застосовують, щоб звести до мінімуму ковтання частинок амальгами та вдихання парів під час процедури. Видалення пломби частинами також зменшує вплив.
