Коротка відповідь: Зубна пломба — це реставраційне лікування, під час якого тканини зуба, втрачені через карієс, перелом або стирання, очищують і заміщують відповідним матеріалом. Сьогодні найчастіше використовують композитні пломби кольору зуба; існують також такі варіанти, як склоіономерні пломби, керамічні або композитні вкладки інлей та онлей. Пломбування зазвичай виконують за один візит під місцевою анестезією. Якщо втрата тканин дуже значна, замість пломби може знадобитися коронка.
Зубна пломба — одна з найпоширеніших стоматологічних процедур, з якою більшість людей стикається хоча б раз у житті. Попри це, часто виникають запитання: чому обирають той чи інший матеріал, коли пломби достатньо, а коли потрібна коронка, і на що зважати після пломбування. У цій статті ми докладно, але простою мовою розповідаємо, що таке зубна пломба, у яких випадках вона потрібна, у чому різниця між пломбою та коронкою, які бувають види пломб, етапи пломбування та догляд після нього.
Що таке зубна пломба і коли вона потрібна?
Зубна пломба — це очищення тканин зуба, втрачених через карієс, перелом або стирання, і заповнення утвореної порожнини відповідним матеріалом, щоб повернути зубу форму, функцію та вигляд. У стоматології такі методи лікування також називають «реставраційними» або «консервативними»; мета — відновити зуб, максимально його зберігши.
Основні випадки, коли потрібна пломба:
- Карієс: Каріозні ураження, що поширилися в емаль і дентин і не можуть зникнути самі
- Переломи зубів: Невеликі та середні сколи країв або кутів
- Стирання: Клиноподібні дефекти на рівні ясен, спричинені чищенням зубів або стисканням (пришийкові ураження)
- Заміна старих пломб: Пломби, по краях яких виник карієс, які зламалися або стали нещільними
- Естетична корекція: Невеликі проміжки, відмінності в кольорі або порушення форми
Початковий карієс, що має вигляд лише білої плями на емалі, не завжди потребує пломбування; такі ураження можна зупинити за допомогою фторування та ретельного догляду за ротовою порожниною. Яке ураження потребує пломби, визначають під час огляду та за потреби за допомогою рентгенівського знімка.
Реставраційне лікування: пломба чи коронка?
Якщо втрата тканин зуба обмежена, обирають пломбу; якщо значна — коронку або непрямі реставрації, як-от вкладки інлей та онлей. Якщо окреслити приблизні межі, то коли зовнішні стінки зуба цілі й достатньо товсті, пломба може надовго захистити зуб. Проте якщо горбики зуба (виступи на жувальній поверхні) відламалися, пломба займає понад половину зуба або зуб пройшов лікування кореневих каналів і ослаб, сама пломба може не витримати жувального навантаження. У такому разі, щоб знизити ризик перелому зуба, рекомендують реставрацію, яка охоплює його ззовні або зміцнює.
Ухвалюючи таке рішення, також враховують розташування зуба, звичку людини стискати зуби, прикус і естетичні очікування. Мета завжди полягає в тому, щоб забезпечити довговічність зуба за мінімально необхідного втручання.
Які бувають види пломб?
Види пломб розрізняють за матеріалом і за тим, де пломбу виготовляють — безпосередньо в роті чи в лабораторії.
Композитні (білі) пломби
Сьогодні це найпоширеніший вид пломб. Це матеріал кольору зуба, що складається зі смоли та склоподібних частинок. Він з’єднується із зубом за допомогою спеціальної адгезивної системи й твердне під дією синього світла. Оскільки його можна підібрати під відтінок зуба, він дає естетичний результат як на передніх, так і на задніх зубах. Оскільки матеріал прилипає до зуба, він дає змогу видаляти менше здорових тканин. Його нанесення потребує ретельності; для довговічності пломби важливо, щоб під час роботи зуб залишався сухим.
Склоіономерні пломби
Це матеріал, який хімічно зв’язується із зубом і з часом вивільняє фтор. Завдяки цій властивості його можуть обирати для молочних зубів, для карієсу на рівні ясен і для людей із високим ризиком карієсу. Оскільки його стійкість до стирання нижча, ніж у композиту, для великих пломб на задніх зубах, що зазнають значного жувального навантаження, він зазвичай не є першим вибором. Існують також його різновиди, модифіковані композитом (склоіономери, модифіковані смолою).
Амальгамові (срібні) пломби
Протягом багатьох років їх широко застосовували завдяки міцності. Через неестетичність, відсутність зчеплення із зубом та екологічні міркування сьогодні їх використання помітно скоротилося й у багатьох країнах обмежене. Замінювати старі амальгамові пломби, які не створюють проблем, лише з цієї причини зазвичай не вважають за потрібне; рішення про заміну ухвалюють залежно від стану пломби.
Інлей та онлей (непрямі пломби)
Це пломби з кераміки або композиту, які виготовляють за відбитком чи цифровим скануванням у лабораторії або в клініці за допомогою комп’ютерних систем, а потім фіксують на зубі. Інлей відновлює частину зуба між горбиками; онлей — реставрація, що охоплює також один або кілька горбиків. Це добре проміжне рішення для зубів зі значною втратою тканин, коли небажано видаляти забагато здорових тканин для коронки.
Як ставлять пломбу?
Пряму пломбу (виготовлену безпосередньо в роті) зазвичай ставлять за один візит під місцевою анестезією, і процедура складається з таких етапів:
- Огляд і діагностика: Розташування та глибину карієсу визначають під час огляду та за потреби за допомогою рентгенівського знімка.
- Місцева анестезія: За потреби знеболюють зуб і навколишні тканини; для невеликих поверхневих пломб це потрібно не завжди.
- Ізоляція: Щоб захистити зуб від слини, використовують ватні валики або коффердам (гумову завісу).
- Видалення карієсу: Уражені тканини видаляють обертовими та ручними інструментами, по можливості не торкаючись здорових тканин.
- За потреби — захисна підкладка: Якщо карієс дуже близько до нерва, для захисту пульпи накладають захисний матеріал.
- Адгезія та пломбування: Поверхню зуба підготовлюють, наносять адгезив, а пломбувальний матеріал вносять шарами й полімеризують світлом.
- Моделювання та полірування: Пломбі надають форму відповідно до природної анатомії зуба, перевіряють прикус і полірують поверхню.
У разі непрямих пломб, як-от інлей та онлей, на першому візиті зуб препарують, знімають відбиток або виконують сканування й ставлять тимчасову пломбу; на другому візиті виготовлену реставрацію фіксують на зубі. За допомогою деяких клінічних систем цю процедуру можна завершити й того самого дня.
Які сучасні технології пломбування?
Пломбувальні матеріали та методики останніми роками значно вдосконалилися. Нанокомпозити краще полірують, і вони мають високу стабільність кольору. Композити типу bulk-fill можна вносити товщими шарами, тож на задніх зубах вони можуть скорочувати тривалість процедури. Біоактивні матеріали, вивільняючи мінерали в навколишні тканини зуба, мають на меті забезпечити додатковий захист від карієсу. Цифрові внутрішньоротові сканери та системи комп’ютерного проєктування й виготовлення допомагають виготовляти вкладки інлей та онлей із точнішим приляганням. Системи збільшення та вдосконалені протоколи адгезії також позитивно впливають на крайове прилягання та довговічність пломб. Утім, яку технологію використовувати, слід визначати відповідно до потреб конкретного зуба.
Як доглядати за зубами після пломбування?
Протягом кількох днів після пломбування може бути незначна чутливість до гарячого, холодного або тиску; зазвичай вона минає сама. Варто звернути увагу на таке:
- Не їсти, доки не мине дія анестезії, і стежити, щоб не прикусити губу, щоку чи язик
- Якщо під час накушування запломбований зуб здається вищим, повідомити лікаря для корекції прикусу
- Чистити зуби двічі на день пастою з фтором і очищати міжзубні проміжки зубною ниткою
- Не відкушувати дуже тверду їжу, уникати таких звичок, як гризти ручку чи лід
- Якщо Ви стискаєте або скрегочете зубами, порадитися з лікарем щодо нічної капи
- Якщо чутливість не зменшується протягом кількох тижнів або посилюється, прийти на огляд
- Продовжувати регулярні огляди з інтервалом від шести місяців до року
Те, скільки прослужить пломба, залежить від матеріалу, розміру пломби, гігієни ротової порожнини та жувальних звичок. Регулярні огляди дають змогу помітити невеликі проблеми, як-от нещільність краю, ще до того, як вони посиляться. Відповіді на інші поширені запитання Ви знайдете на нашій сторінці поширених запитань.
Коли звертатися до стоматолога в Анкарі щодо пломбування?
Якщо Ви помітили ниючий біль у зубі від холодної чи солодкої їжі, постійне застрягання їжі між зубами, помітну порожнину в зубі або темну пляму, рекомендуємо пройти огляд, не чекаючи, доки карієс прогресуватиме. Карієс, виявлений на ранній стадії, можна вилікувати невеликою пломбою, тоді як у запущених випадках може знадобитися лікування кореневих каналів або коронка. У нашій клініці в районі Oran, Çankaya, Ваші зуби докладно оглядають і розповідають про відповідні Вам варіанти реставрації.
Поширені запитання
Через скільки часу після пломбування можна їсти?
Оскільки композитні пломби твердіють під дією світла одразу, з погляду самої пломби чекати не потрібно. Проте якщо робили анестезію, рекомендується не їсти, доки не мине оніміння, щоб не прикусити щоку чи язик. Якщо лікар використав інший матеріал, він повідомить Вам додаткові рекомендації.
Чи нормальна чутливість зуба після пломбування?
Протягом від кількох днів до кількох тижнів після пломбування може бути незначна чутливість до гарячого й холодного, яка зазвичай минає сама. Якщо під час накушування є біль або відчуття, що пломба зависока, її може знадобитися відкоригувати. У разі сильного, нічного або наростаючого болю слід звернутися до лікаря.
Чи варто замінювати старі амальгамові пломби?
Замінювати цілі амальгамові пломби, які не створюють проблем, лише через матеріал зазвичай не вважають за потрібне. Якщо по їх краях є карієс, сколи або нещільність чи якщо заміни бажано з естетичних міркувань, їх можна замінити після оцінки лікаря. Рішення ухвалюють залежно від стану пломби.
Як вирішують, що ставити — пломбу чи коронку?
Рішення ухвалюють залежно від кількості здорових тканин, що залишилися в зубі, його розташування та жувального навантаження. Якщо втрата тканин обмежена, рекомендують пломбу; якщо втрачено більшу частину зуба — коронку або онлей. Після огляду та рентгенівського знімка лікар пояснює можливі варіанти.
