Лікування ретрогнатії нижньої щелепи: варіанти за віком і перебіг

Лікування ретрогнатії нижньої щелепи спрямоване на виправлення прикусу та профілю, порушених через те, що нижня щелепа розташована позаду відносно верхньої. Метод найбільше визначають дві речі: чи пацієнт ще росте і чи відставання зумовлене кісткою (скелетне) або лише положенням зубів (зубоальвеолярне). У дітей і підлітків у період росту можна застосовувати апарати, що спрямовують нижню щелепу вперед. У людей із завершеним ростом прикус виправляють або пристосовуючи зуби до кістки, або у виражених випадках ортодонтію планують разом із щелепно-лицевою хірургією. Ця сторінка присвячена рішенню про лікування; про те, що це за стан і які його ознаки, читайте в статті що таке ретрогнатія нижньої щелепи.

Що оцінюють перед рішенням про лікування?

За однаковим зовнішнім виглядом можуть стояти різні причини. Нижня щелепа може бути справді малою або розташованою позаду; верхня щелепа може бути надмірно розвинена вперед; або щелепи співвідносяться правильно, але через нахил верхніх передніх зубів уперед здається, що підборіддя відставлене. Це розрізнення повністю змінює лікування. Під час огляду зазвичай виконують такі кроки:

• Клінічний огляд та аналіз обличчя: оцінюють профіль, змикання губ, положення підборіддя та вигляд зубів під час усмішки.
• Вимірювання прикусу: вимірюють співвідношення жувальних зубів (зазвичай II клас), наскільки верхні передні зуби виступають перед нижніми (overjet) та вертикальне перекриття (overbite). Значення класів прикусу пояснено на сторінці класи прикусу.
• Цефалометрична рентгенографія: на бічній телерентгенограмі черепа положення щелеп відносно основи черепа та одна відносно одної обчислюють за кутами. Саме так з’ясовують, де проблема — у кістці чи в зубах.
• Визначення фази росту: у дітей і підлітків вигляд шийних хребців на рентгенограмі або за потреби знімок кисті показує, чи пубертатний стрибок росту наближається, триває або вже завершився.
• Цифрові записи: внутрішньоротове сканування та фотографії є основою планування і контролю прогресу.

Якщо є такі ознаки, як хропіння, зупинки дихання уві сні, дихання ротом або звуки та біль у скронево-нижньощелепному суглобі, їх також фіксують; за потреби їх оцінюють разом із відповідними лікарями.

Як лікують ретрогнатію нижньої щелепи в дітей і підлітків?

Поки ріст триває, мета — покращити співвідношення щелеп, використовуючи потенціал росту нижньої щелепи. Для цього застосовують функціональні апарати, які встановлюють нижню щелепу вперед. Один зі знімних варіантів — двокомпонентний апарат Twin Block; серед незнімних варіантів є апарати типу Herbst. Принцип дії та види апаратів детально описано в статті апарат Twin Block.

Найкритичніший момент цього лікування — правильний час. Функціональне лікування ефективніше, коли збігається з пубертатним стрибком росту. У дівчат цей період зазвичай починається раніше, ніж у хлопців; однак вік сам по собі не є критерієм — орієнтуються на рентгенологічні дані. Надто рано розпочате лікування затягується, а при пізньому початку скелетний внесок зменшується.

Важливі також реалістичні очікування. Наукові дослідження показують, що значна частина ефекту функціональних апаратів припадає на рівень зубів і альвеолярної кістки, а внесок у довжину нижньої щелепи різниться в різних людей і зазвичай залишається обмеженим. Проте лікування у відповідний період зменшує велику відстань між передніми зубами, знижує ризик травми виступаючих верхніх зубів і полегшує наступний етап.

Чи можна використовувати елайнери в цій віковій групі?

У системі Invisalign для підлітків у період росту є варіант, у якому нижня щелепа встановлюється вперед за допомогою виступів, доданих до кап. У цьому методі вирівнювання зубів і спрямування нижньої щелепи вперед відбуваються в межах однієї серії кап. Придатність визначають фаза росту, величина розбіжності прикусу та те, наскільки підліток дотримується режиму носіння кап 20–22 години на добу. Про лікування капами для підлітків читайте на сторінці Invisalign для підлітків.

Що відбувається після функціонального лікування?

Період носіння апарата в більшості пацієнтів триває 9–15 місяців. Далі потрібен другий етап для тонкого налаштування зубів — брекети або елайнери. До завершення росту прикус спостерігають; у цей період ретенційні апарати, які носять уночі, допомагають зберегти досягнуте співвідношення.

Як лікують ретрогнатію нижньої щелепи в дорослих?

Після завершення росту збільшити нижню щелепу апаратами неможливо. На цьому етапі є два основні шляхи, і вибір роблять залежно від ступеня відставання та очікувань пацієнта.

Ортодонтичний камуфляж

Камуфляж — це пристосування зубів до щелеп без зміни положення самих щелеп. При легких і помірних скелетних розбіжностях прикус можна виправити саме так. Можливі методи:

• Переміщення верхніх молярів назад (дисталізація); за потреби з опорою на міні-гвинти.
• Видалення по одному премоляру у верхній щелепі та переміщення передніх зубів назад.
• Міжщелепні еластики II класу між нижньою та верхньою щелепами.
• У відповідних випадках планування цих рухів за допомогою елайнерів; при лікуванні капами рухи зубів крок за кроком видно в ClinCheck.

Межа камуфляжу очевидна: прикус і виступаючі зуби виправляються, але положення підборіддя та профіль помітно не змінюються. Це доречний варіант для пацієнтів, які задоволені своїм профілем і чия проблема полягає здебільшого у виступанні зубів. Про лікування виступаючих зубів капами читайте на сторінці елайнери при виступаючих зубах.

Ортодонтія разом із щелепною хірургією

Якщо скелетна розбіжність велика, профіль турбує пацієнта або камуфляж виштовхнув би зуби за межі кістки, розглядають ортогнатичну хірургію. Процес зазвичай складається з трьох етапів:

1. Передопераційна ортодонтія: зуби вишиковують так, щоб вони зійшлися між собою, коли щелепи буде встановлено в правильне положення. На цьому етапі профіль тимчасово може виглядати виразніше; це очікувано.
2. Хірургія: щелепно-лицевий хірург переміщує нижню щелепу вперед; за потреби втручання охоплює також верхню щелепу або підборіддя. Операцію проводять у лікарні.
3. Післяопераційна ортодонтія: виконують тонке налаштування прикусу та переходять до ретенції.

Загальна тривалість залежить від випадку, але найчастіше становить 1,5–2 роки. Цей шлях вимагає спільного планування ортодонта і хірурга; ризики операції, період відновлення та очікувані зміни детально обговорюють до ухвалення рішення.

Який варіант кому більше підходить?

Наведена нижче схема — загальний орієнтир; індивідуальне рішення ухвалюють за результатами огляду.

• Діти та підлітки до або під час стрибка росту: функціональний апарат або капи, що встановлюють нижню щелепу вперед, потім етап тонкого налаштування.
• Дорослі з завершеним ростом, легкою або помірною розбіжністю, задоволені своїм профілем: камуфляж — брекети або у відповідному випадку елайнери.
• Дорослі з вираженою скелетною розбіжністю або ті, хто бажає змінити профіль: ортодонтія разом із щелепною хірургією.
• Пацієнти, які вже лікувалися і в яких прикус повернувся: спершу треба з’ясувати причину (наприклад, продовження росту або відмова від ретенційного апарата).

Що капи можуть і чого не можуть зробити при скелетних проблемах, окремо пояснено на сторінці чи виправляють елайнери будову щелепи.

Як крок за кроком проходить лікування?

1. Перший огляд: оцінюють скарги, очікування та стан ротової порожнини; планують потрібні рентгенівські знімки.
2. Записи та аналіз: виконують цифрове внутрішньоротове сканування, фотографії та цефалометричні вимірювання.
3. Обговорення варіантів: відповідні шляхи письмово пояснюють разом із тривалістю, перевагами та обмеженнями; вартість також повідомляють на цьому етапі відповідно до плану.
4. Активне лікування: контрольні візити при лікуванні апаратами та брекетами зазвичай кожні 4–8 тижнів, при лікуванні капами — кожні 6–10 тижнів.
5. Ретенція: після завершення активного лікування починається користування ретейнером, яке триває довго.

Чи стійкі результати, чи буває рецидив?

Після лікування ретрогнатії нижньої щелепи прикус може мати тенденцію частково повертатися. Основні причини — завершальна фаза росту в підлітків і схильність зубів повертатися на попередні місця в дорослих. Тому ретенція є невід’ємною частиною лікування: зазвичай поєднують тонкий дріт, приклеєний із внутрішнього боку нижніх передніх зубів, і знімний ретейнер, який носять уночі. Докладніше — на сторінці ретейнер після лікування. Усі види ортодонтичного лікування зібрано на сторінці ортодонтичне лікування.