Коротка відповідь: Кіста зуба — це заповнена рідиною порожнина з оболонкою в щелепній кістці, яка найчастіше розвивається біля верхівки кореня зуба з нежиттєздатною нервовою тканиною. Зазвичай вона не дає симптомів і її випадково виявляють на рентгенівському знімку; коли кіста збільшується, можуть з’являтися набряк, рухливість зуба або інфекція. Діагноз встановлюють за допомогою рентгена й томографії, а остаточне розмежування — гістологічним дослідженням тканини. Серед варіантів лікування — лікування кореневих каналів, апікальна резекція, хірургічне видалення кісти або видалення зуба.
Почути під час планового огляду, що на рентгенівському знімку біля верхівки кореня зуба видно темну округлу ділянку, яку описують як «можливу кісту», — тривожно для багатьох людей. Кіста зуба — це порожнина з оболонкою в щелепній кістці, заповнена рідиною або напіврідким вмістом, яка найчастіше розвивається навколо кореня зуба чи ретинованого зуба. Здебільшого вона росте повільно й тривалий час не дає симптомів. У цій статті ми розповідаємо, як утворюються кісти зубів, якими симптомами вони проявляються, як їх діагностують і які існують варіанти лікування.
Що таке кіста зуба?
Кіста зуба — це заповнений рідиною мішечок, що розвивається у щелепних кістках у зв’язку із зубами й вистелений зсередини шаром тканини, який називають епітелієм. У міру росту кіста може поступово руйнувати навколишню кістку й займати її місце.
Існує кілька типів кіст одонтогенного походження. Найчастіше трапляються такі:
- Кіста верхівки кореня (радикулярна): Найпоширеніший тип. Розвивається біля верхівки кореня зуба з нежиттєздатною нервовою тканиною.
- Фолікулярна (зубовмісна) кіста: Утворюється навколо коронки зуба, що не прорізався, — ретинованого, особливо ретинованих зубів мудрості та іклів.
- Залишкова (резидуальна) кіста: Кіста, що залишається в кістці після видалення зуба через неповне видалення кісти біля верхівки кореня.
- Інші кісти: Існують також рідкісніші типи кіст, пов’язані з розвитком, деякі з них більш схильні до рецидивів. Щоб їх розрізнити, потрібне гістологічне дослідження тканини.
У цій статті ми розглядаємо переважно кісти верхівки кореня — найпоширеніший тип.
Чому утворюється кіста зуба?
Кісти верхівки кореня здебільшого утворюються, коли через глибокий карієс, травму чи перелом нервова тканина зуба запалюється й гине, а запалення поширюється на кістку біля верхівки кореня. Процес зазвичай розвивається повільно й може тривати роками.
Процес утворення можна підсумувати так:
- Через карієс або травму бактерії досягають нервової тканини зуба.
- Нервова тканина запалюється й з часом гине.
- Бактерії та продукти запалення з кореневого каналу просочуються через верхівку кореня в кістку.
- Біля верхівки кореня утворюється хронічна запальна тканина (гранульома).
- Епітеліальні залишки в цій ділянці під впливом запалення розростаються й можуть перетворитися на заповнений рідиною мішечок.
Недостатньо якісно проведене або з часом розгерметизоване старе лікування кореневих каналів також може сприяти збереженню запалення біля верхівки кореня й розвитку кісти. Фолікулярні ж кісти розвиваються через накопичення рідини в тканині, що оточує коронку зуба, який не прорізався.
Які симптоми кісти зуба?
Кісти зубів здебільшого не дають жодних симптомів і їх випадково виявляють на планових рентгенівських знімках. Коли симптоми з’являються, кіста зазвичай або вже досягла певного розміру, або інфікувалася.
Можливі симптоми:
- Повільно зростаючий набряк на яснах або щелепній кістці, що не болить
- Зміна кольору відповідного зуба (потемніння)
- Рухливість або зміщення зубів
- У разі інфекції — біль, чутливість і гнійні виділення
- Рецидивний пухирець на яснах, схожий на прищ (нориця)
- При великих кістах, особливо на нижній щелепі, — зміни чутливості через стоншення кістки
Оскільки більшість цих симптомів можуть траплятися й при інших стоматологічних проблемах, самі по собі вони не свідчать про кісту. Остаточну оцінку проводять під час огляду та за допомогою візуалізації.
Як встановлюють діагноз: рентген і томографія
Першим кроком у діагностиці кісти зуба є рентгенівський знімок; остаточний же діагноз у більшості випадків встановлюють за результатами патогістологічного дослідження видаленої тканини. На рентгенівському знімку кіста виглядає як темна ділянка в кістці з чіткими межами.
- Періапікальний і панорамний рентгенівські знімки: Показують розташування, розмір ураження та те, з яким зубом воно пов’язане.
- Конусно-променева комп’ютерна томографія (КПКТ): Дає тривимірне зображення. Детально показує справжній розмір кісти та її зв’язок із сусідніми зубами, нижньощелепним каналом і верхньощелепною пазухою. Особливо важлива при великих ураженнях і для планування операції.
- Тести життєздатності зуба: Оцінюють, чи жива нервова тканина відповідного зуба. При кістах верхівки кореня зуб зазвичай нежиттєздатний.
- Патогістологічне дослідження: Дослідження хірургічно видаленої тканини під мікроскопом остаточно визначає тип кісти.
На рентгенівському знімку кіста верхівки кореня та гранульома можуть виглядати дуже схоже. Остаточно розрізнити ці два стани зазвичай можна лише за допомогою гістологічного дослідження тканини; проте початковий підхід до лікування здебільшого схожий.
Лікування кісти зуба: лікування каналів, апікальна резекція, видалення
Мета лікування кісти зуба — усунути її джерело, видалити тканину кісти й за можливості зберегти відповідний зуб. Вибір методу залежить від типу кісти, її розміру, стану зуба та зв’язку з сусідніми структурами.
Лікування кореневих каналів
При невеликих і середніх ураженнях біля верхівки кореня першим вибором зазвичай є лікування кореневих каналів. Інфіковані кореневі канали очищують, дезінфікують, а потім пломбують. Коли джерело інфекції усунуто, частина уражень біля верхівки кореня з часом може зменшуватися й загоюватися. Для зубів, у яких канали вже лікували, але ураження зберігається, можна розглянути повторне лікування каналів.
Апікальна резекція (операція на верхівці кореня)
При ураженнях біля верхівки кореня, які не загоюються попри лікування каналів або мають великий розмір, розкривають ясна й хірургічно видаляють тканину кісти разом із самим кінчиком кореня. Верхівку кореня зазвичай герметизують спеціальним матеріалом. Цей метод дає змогу зберегти зуб у роті.
Хірургічне лікування кісти
При великих кістах можна планувати повне видалення кісти (енуклеацію) або спершу процедуру розкриття, спрямовану на зменшення кісти, а потім її видалення. Ці втручання залежно від розміру кісти оцінює щелепно-лицевий хірург.
Видалення зуба
Якщо зуб надто пошкоджений, щоб його зберегти, або не має достатньої кісткової опори, його видаляють, а тканину кісти вичищають з лунки. Після видалення можна спланувати заміщення відсутнього зуба імплантатом, мостом тощо.
Загоєння кістки після лікування може тривати місяцями. Його зазвичай контролюють за допомогою контрольних рентгенівських знімків з інтервалом від шести до дванадцяти місяців.
Що буде, якщо кісту зуба не лікувати?
Нелікована кіста зуба здебільшого продовжує рости, нехай і повільно, і може пошкоджувати навколишню кістку, зуби та інші структури. Відсутність симптомів не означає, що кіста нешкідлива.
- Прогресуюча втрата кістки в щелепі
- Резорбція коренів сусідніх зубів і зміщення зубів
- Інфікування кісти й перетворення на абсцес
- Поширення у верхньощелепну пазуху на верхній щелепі або до нижньощелепного каналу на нижній
- При дуже великих кістах — ослаблення щелепної кістки й зрідка ризик перелому
Невеликі ураження, виявлені на ранній стадії, можна лікувати значно простішими методами. Тому важливі регулярні огляди у стоматолога й рентгенівські знімки за потреби. Відповіді на інші запитання Ви знайдете на сторінці поширені запитання.
Коли звертатися в Анкарі за підозри на кісту зуба?
Якщо на Вашому рентгенівському знімку видно ураження біля верхівки кореня, на яснах є набряк, що не минає, або повторюються гнійні виділення, чи якщо зуб з часом потемнів, рекомендується без зволікань звернутися для оцінки. У нашій поліклініці в Park Oran Ofis у районі Çankaya ми оцінюємо ситуацію за допомогою необхідної візуалізації й розповідаємо про варіанти лікування, пріоритетом яких є збереження Вашого зуба; для запису скористайтеся сторінкою контакти.
Поширені запитання
Чи минає кіста зуба сама по собі?
Кісти зубів зазвичай самостійно не минають, оскільки інфекція, що є їхнім джерелом, зберігається. Проте частина невеликих уражень біля верхівки кореня може з часом загоїтися після того, як джерело інфекції усунуто за допомогою лікування каналів. Загоєння контролюють за контрольними рентгенівськими знімками.
Чи обов’язково видаляти зуб із кістою?
Ні, у більшості випадків пріоритетом є збереження зуба. Зуб можна зберегти за допомогою таких методів, як лікування каналів або апікальна резекція. Видалення розглядають, якщо зуб значно пошкоджений або не має достатньої кісткової опори.
Чи небезпечна кіста зуба?
Переважна більшість кіст зубів доброякісні. Проте без лікування вони можуть рости й спричиняти втрату кістки, пошкодження сусідніх зубів та інфекцію. Точний тип визначають за допомогою гістологічного дослідження тканини.
Скільки триває загоєння після операції з видалення кісти зуба?
М’які тканини зазвичай загоюються протягом кількох тижнів. Заповнення порожнини кісткою може тривати місяцями. Загоєння контролюють за допомогою контрольних рентгенівських знімків, які роблять через певні проміжки часу.
